Наприклад, потрібно вирішити де буде жити собака: в місті чи в селі, в квартирі чи у вольєрі. Кавказьку вівчарку чи командора в квартирі тримати недоречно, оскільки такі собаки добре почуваються лише при вуличному утриманні. А от короткошерстого далматинця чи маленького пекінеса неможливо тримати у вольєрі. Якщо у Вас в сім’ї є маленькі діти, нерозумно заводити злобного пітбуля, так само, як не бажано заводити і крихітного той-тер’єра, якого дитина люблячи, буде постійно мучити – у цьому випадку Вам найкраще підійде бобтейл або коллі (разом з цією собакою Ви придбаєте прекрасну няньку для своєї дитини). Якщо ж Вам потрібна собака для охорони квартири –для цієї ролі може підійти різеншнауцер або ротвейлер. А якщо Ви просто хочете вірного компаньйона – можете взяти ретрівера або лабрадора. Якщо ж є бажання тримати вдома чарівну живу іграшку – можна зупинити вибір на мініатюрному йоркширському тер’єрі або не менш привабливому ши-тцу. А може, для Вас взагалі не має значення, якої породи собака, і Ви просто хочете завести собі вірного чотириногого друга – тоді можете взяти додому бездомне безпородне цуценя, врятувавши тим самим його від голоду. Воно ж, в свою чергу, щиро віддячить Вам, віддавши свою любов та вірність.

Друге питання, яке потрібно вирішити під час вибору – довжина шерсті пса. Довгошерсті собаки, звичайно, нікого не можуть залишити байдужими, але вони потребують регулярного догляду за шерстю. Наприклад, бобтейла, який більше схожий на гігантську іграшку, ніж на собаку, потрібно щодня годину часу розчісувати спеціальними щітками та металевим гребінцем. Багатьом подобаються пуделі чи американські кокер-спанієлі. Цих собак, окрім регулярного розчісування, потрібно ще й періодично стригти, як правило, відвідуючи для цього спеціального перукаря. До афганки також потрібно докласти багато зусиль, щоб її довга, тоненька, шовковиста шерсть була в ідеальному стані. Якщо знаєте, що Ви не зможете приділяти кожного дня годину часу для догляду за шерстю собаки, краще купіть пса короткошерстої породи.

Однак думка про те, що довгошерсті собаки линяючи, розкидають більше шерсті по квартирі, ніж короткошерсті помилкова – навпаки, при щоденному розчісуванні довгошерстих собак металевим гребінцем і спеціальною щіткою, всі відмерлі волосинки вичісуються. А от короткошерсту собаку в період ліньки неможливо вичесати повністю навіть за допомогою спеціальної щітки зі щетини.

“Хлопчик” чи “дівчинка”?

Ще одне питання, яке постає перед кожним майбутнім власником собаки – кого взяти: самку чи самця?

Самки більш прив’язані додому, спокійні та чистоплотні, вони краще контактують з дітьми. Період бажання у самки – двічі на рік (кожні шість місяців), він триває близько трьох тижнів. У цей період самку не можна спускати з повідка, щоб не допустити випадкового спаровування –піддаючись інстинктам природи самка може не слухатися господаря.

З кобелем, проблем трохи більше – він ніколи не в змозі утриматись від “романтичних пригод”, якщо десь поруч є бажаюча дівчинка. Тому, якщо у Вас недостатньо досвіду у собаківництві та ще й Ви плануєте завести собаку вперше – краще придбати самку.

Де можна придбати цуценя?

Варіантів де придбати цуценя є кілька. Можна звернутись у клуб собаківництва, де Вам нададуть всю інформацію про наявність цуценят, обраної Вами породи. В клубі Ви дізнаєтесь про якість виводку та виставкову кар’єру батьків. Ви можете відвідати і виставку собак, де також часто продаються породисті цуценята. Також на виставці можна поспілкуватись з власниками різних собак обраної вами породи та переконатися у правильності свого вибору.

Як вибирати цуценя?

Цуценят великих порід можна забирати від матері у віці 5–6 тижнів, цуценята ж маленьких, особливо карликових порід, потребують материнської турботи до двох місяців.

У такому віці навіть досвідченим кінологам важко передбачити задатки майбутнього екстер’єру. Трапляється, що у віці 1-го місяця заводчик покладає на цуценя великі надії, коли ж воно виростає, то поступається цуценятам, які спершу були гіршими за нього. Буває й навпаки – справжній „чахлик” в період росту так змінюється, що на першій своїй виставці обходить братів. Цуценя – як лотерейний квиток: ніхто не знає кому попадеться майбутній чемпіон.

Вибираючи цуценя, необхідно знати, що здорова тваринка завжди активна і весела, її вушка чисті та сухі, очі блискучі, без виділень і ознак запалення, а язик і ясна рожевого кольору (дуже важливо, оскільки надто бліді чи сіруваті слизові, можуть свідчити про наявність гельмінтів чи про інкубаційний період інфекційного захворювання). Тіло цуценяти має бути тугим, в міру вгодованим, без виступаючих ребер та здутого живота (здутий живіт вказує на наявність гельмінтів), а також вкритим густою, блискучою шерстю, без струпів і лисинок; під хвостом не має бути злиплої шерсті (ознаки проносу). Якщо хоча б одне цуценя з виводку має нездоровий вигляд – не слід поспішати з вибором, краще оглянути інший виводок або почекати, поки цуценята одужають.

Завжди приємно спілкуватися з людиною, що з блиском в очах розповідає про свого домашнього улюбленця. У такій людині прокидаються всі найкращі якості її душі. Видно, як вона сяє від гордості за свого пса–чемпіона або папужки, що розмовляє майже як ми з вами; можна годинами слухати, як розумник–кіт ловить мишей на дачі й приносить їх у вигляді трофею своїм хазяїнам, мовляв, пригощайтеся, чим бог послав, або які номери виконує маленький хом'ячок, бігаючи в колесі. Все це настроює на позитивний лад і хочеться вірити, що ця ідилія буде тривати вічно.

Отже, дозвольте дати Вам деякі рекомендації перед тим як Ви вирішите завести тварину.

Якщо ви вирішили придбати тварину, поставтеся до цього з усією відповідальністю, незалежно від того, собака це чи хом'ячок, пташка або рибки в акваріумі, адже багато років вам жити пліч–о–пліч.
З вашим рішенням про придбання повинні бути згодні всі члени родини, інакше тварина буде дуже страждати, розуміючи, що його не люблять.
Усім потрібний догляд. Не перекладайте свої обов'язки за доглядом тварини на чужі плечі (батьки, бабусі, сестри, брати, сусіди). Постарайтеся відразу розподілити їх, бо інакше в остаточному підсумку тварина виявиться без нагляду, після чого і почнуться проблеми.
З будь–якою живою істотою потрібно спілкуватися. Пам’ятайте, що навіть рибки здатні впізнавати свого годувальника по кроках при вібрації води, присвятіть їм хоча б 10 хвилин у день, а собака зажадає весь ваш вільний час. Ви до цього готові?
Якщо виникли труднощі з утриманням тварини (з різних причин), постарайтеся самі знайти для нього турботливого хазяїна.
У жодному разі не викидайте тварину на вулицю! Це нелюдяно! Ви повинні знати, що тварина, яка виросла в домашніх умовах не здатна переносити холод і голод, його організм не пристосований до життя на вулиці й вона приречена на загибель. Кинута тварина відчуває шок, до того ж трапляються випадки, коли собаки й кішки, відчуваючи тугу за своїми недбайливими хазяїнами, просто згасають на очах, відмовляються від їжі й води. Спробуйте на хвилину помінятися з ними місцями, відчуйте їхній біль!
Не втрачайте своїх друзів! Гуляючи з собакою не спускайте її з повідця. Це допоможе уникнути вам маси неприємностей. Ваш собака може потрапити під машину, побитися з іншими собаками, утекти за бродячою зграєю, вона може злякати дітей та перехожих. А якщо ваша кішка звикла вільно гуляти на вулиці, її чекають такі ж неприємності, до того ж вона ризикує бути роздерта собаками. Відправляючись на дачу разом з улюбленим хом'ячком, стежте, щоб клітка була закрита: знайти його в траві буде не просто. Не ставте клітку на сонці – «нехай погріється», він просто загине, адже хом'ячки сутінкові тварини. Повільна черепаха уповзе від вас, як тільки Ви на мить втратите пильність.
Найголовніше! Перед тим, як придбати тварину порадьтеся з фахівцями. Почитайте літературу, довідайтеся які умови необхідно створити для майбутнього вихованця, чим його варто годувати, як доглядати, зважте всі «за» і «проти».