У ЗМІ з’являються повідомлення про те, що собаки нападають на людей. При цьому згадуються окремі породи, здебільшого бійцівські або службові. У громадян складається певний стереотип і вони відчувають страх, коли їм доводиться зустріти собаку, який, до речі, тварина дуже добре відчуває. Хоча порода тут ні до чого, перш за все справа в господарях.

За даними соціологів, у США щороку відбувається приблизно 4,5 млн. нападів собак на людей, причому у 10-20 випадках це призводить до летальних результатів. Причому, першість у нападах належіть зовсім не собакам бійцівських порід (рейтинг у нападі на незнайомих очолює порода Dackel, — різновид такси). Можливо, від сутичок з бійцівськими чи службовими собаками більш відчутні наслідки, тому ці випадки набувають більшого резонансу. А якщо вкусить кімнатна, декоративна тварина про це в газетах не надрукують, хоча це не менш вразливо.

Причини нападу собаки на людину не завжди зрозумілі. Вони можуть зненацька проявляти агресію майже без видимих на те причин. Спровокувати її може все, що завгодно: раптовий гучний звук, жестикуляція, відчуття страху, невпевнена хода, навіть природне явище. Здавалося б, звичайний жест людини у бік хазяїна, а пес розуміє це як погрозу й виконуючи свій обов’язок, кидається на захист.

Здебільшого від зубів собак страждають їхні ж власники, але намагаються це приховувати. Та й випадки нападів на вулицях, як правило, стають можливими також з вини власників, які зневажають елементарними правилами безпеки оточення. Вигулюють собак без намордників, не в змозі контролювати їхню поведінку, відпускаючи з повідка. І попередження господаря: «Не бійтесь, він (або вона) не кусається!», — якось не переконують, бо не можна бути стовідсотково у цьому впевненим. Найулюбленішими об’єктами для песиків є жінки, діти та літні люди.

Як кажуть, інколи краще зовсім нічого не знати, чим знати лише наполовину. Бойовий інстинкт у собак у крові, з цим нічого не поробиш і це потрібно враховувати. Але серед тих, хто займається розведенням порід, агресія проти людини ніколи не заохочувалася, оскільки від цього могли страждати самі господарі тварин. Хто ж навмисно буде вирощувати для себе ворога, а не друга? За допомогою дресури бойовий інстинкт можна контролювати. Але тут на перший план виходить питання, чи усвідомлює людина, навіщо вона заводить собаку, чи готова вона з обраною породою правильно поводитися? Не кожна людина впорається з обраною породою за своїми особистими якостями та темпераментом.

Після того, як у європейських країнах стали фіксувати напади собак на людей, до власників тварин почали застосувати жорсткі міри, від обов’язкової стерилізації деяких порід собак до заборони заводити їх, збільшували ставки податків на утримання собак, але це не давало потрібного ефекту. Напади продовжувалися, потрібні інші шляхи. Зараз, наприклад, у Німеччині власнику великих собак потрібно здати спеціальний екзамен, а у Голландії великі породи собак тестують за відповідним тестом на агресивність. Англійці, перш ніж купувати собаку, спочатку звертаються до кінолога. Фахівець вивчає сімейний стан, консультує та радить, яку обрати породу, а потім у розпліднику допомагає підібрати щеня.

У відношеннях з собакою варто розуміти її психологію. Тварина за своєю природою буде постійно намагатися зайняти місце ватажка, і як тільки з’явиться така можливість, вона нею скористається.

Із запитаннями, як уникнути сутички з собакою або попередити її, я звернувся за коментаріями до колишнього працівника кінологічного центру УМВС України в Полтавській області, ветеринарного лікаря за освітою Марини Рутки.

— Спочатку треба відокремити, яка собака напала на людину? Чи це власна собака вкусила господаря, або, навпаки, незнайому особу. Чи це скоїли бездоглядні собаки. Якщо останні, то вони кусали людей і 10 і 20 років тому, і це є найнебезпечнішим випадком, оскільки у Полтавській області нерідко фіксуються випадки захворювання тварин на сказ. Собаку, що має господаря, простіше встановити та перевірити на можливі захворювання.

— А симптоми сказу у тварин однаково проявляються?

— Як правило, у собак сказ перебігає в буйній формі з проявом агресії.

Але не завжди симптоми прояву хвороби явні, тварина, у якої вже є сказ, може і не бути агресивною. Навпаки, буває, що вона млява, відмовляється від води, боїться рідини, у неї підвищена температура тіла. Якщо вірус сказу не є активним, собака може себе нормально почувати і рік, і два. Вірус сказу може перебувати в тривалій персистентній формі. Іншими словами, не проявляти себе, в такому випадку симптомів захворювання немає. У мисливських порід собак особливу увагу приділяють вакцинаціям проти сказу, бо вони під час полювання контактують з лисицями та іншими дикими тваринами.

— З чим пов’язано, коли агресію виявляє власний собака?

— Перш за все, коли пес кусає власника, членів сім’ї, або на прогулянках нападає на сторонню особу, це свідчить про проблеми з нервовою системою тварини і, як наслідок, із слухняністю собаки. Крім того, є безвідповідальні громадяни, які купують собак, але не відчувають за них відповідальності, не займаються ними. Вони під час купівлі не враховують, для якої цілі їм потрібна собака: охорона двору, мисливство, іграшка для дітей. Але собака ніколи не буде іграшкою, і недбалі господарі це дуже швидко зрозуміють та відчують. Щеня їм цікаве, доки воно мале, кумедне, а коли перетворюється на дорослу особину, то інтерес зникає і тварина стає тягарем. Бувають випадки, коли пес не підходить власнику ні за темпераментом, ні за способом життя. Наприклад, доберман або ротвейлер. Таки породи потребують не лише вигулу на вулиці. Під час прогулянок їм необхідно постійно давати суттєве фізичне навантаження, щоб собаки мали можливість тримати себе у належній формі. Якщо цього не буде, то з часом пес почне хворіти, його нервова система зміниться і він, не так давно лагідний та слухняний, може поводити себе агресивно.

— Чи можливо попередити напад тварини?

— Підстави для нападу можуть бути зрозумілими для собаки, а не для людини. Можливо, людина, сама того не бажаючи, порушила територію, яку охороняє собака або вважає під свої контролем: двір, межи квартири, сходи у під’їзді. Бездоглядні собаки, якщо вони згуртувалися у стаю, можуть напасти на людину, котра несе з собою продукти харчування. Якщо собака веде себе агресивно, то якогось одного рецепта на усі випадки не існує. Класичні рекомендації, це: спробуйте залишитися на місці, не потрібно розмахувати руками та проявляти ознаки власного страху. Намагайтеся розмовляти тихо, а не кричати, бо крик провокує дії у відповідь, не дивитися собаці в очі. Можливо, тварина хоче лише налякати. Як правило, так і відбувається у більшості випадків. Не можна повертатися до тварини спиною та бігти, у неї спрацює рефлекс мисливця, і вона буде атакувати.

— Як себе поводити з власним собакою, який вже переступив межу та вкусив господаря?

— Важке запитання. Якщо йдеться не про одиничний укус, а декілька, ще й жорстоких, то є загроза, що така ситуація може повторитися. Ніхто не знає, що у тварини у голові. До того ж, вона переступила певну межу, і у відношеннях між господарем та собакою вже не буде так, як раніше. І людина, і тварина це будуть добре відчувати. Тому, на мій погляд, бажано такої собаки позбутися. Якщо це порода, що придатна для охорони чи службово-пошукової діяльності, то, як варіант — запропонувати її у спеціальні розплідники. Там з нею будуть займатися фахівці, які знають, як себе поводити з агресивною собакою.

Що робити, коли собака поводить себе агресивно, начебто зрозуміло, а як реагувати, коли вже напад відбувся? В Інтернеті я знайшов багато порад, деякі навіть жорстокі, бо справа йдеться про власну безпеку й життя. Але більшість з того, що пропонують автори, непідготовлена людина навряд чи виконає, та й не до кожної породи собак певні дії можна застосувати. Наприклад, засунути у пащу собаці кулак, щоб йому важко було дихати. Навіть не уявляю, хто наважиться на такі дії з бійцівськими чи службовими породами? Тому пропоную відбірку тих рекомендацій, які зможуть виконати більшість громадян.

1.Менш упевнено собака почуває себе тоді, коли вона не бачить свого хазяїна, або порушує межу території, яку охороняє. Тому, якщо можливо, то тварину слід поставити в незручне становище, тобто відступити, щоб собака виявився в іншій обстановці. Це може зменшити його агресивність.
2.Саме погане, що може людина зробити в бійці із собакою, — пасивний захист: впасти на землю, закрити голову руками. Ось тоді людина постраждає обов’язково більше, ніж вона буде активно оборонятися.
3.Найбільш уразливі частини тіла в собаки: кінчик носа, перенісся, потилична частина й тім’ячко за вухами, сонячне сплетіння, ребра, суглоби лабетів, куприк. При нападі бийте по уразливих місцях, намагайтеся повалити звіра. Собака, що лежить, вже не боєць.
4.Собаку, що нападає, може збентежити неадекватна поведінка людини, коли вона поводиться не так, як очікує тварина.
5.Використовуйте підручні предмети. Це можуть бути камінь, палка, листя, пил, бруд. Але не усі ці предмети варто кидати. Палкою можна утримувати тварину на відстані.

Звісно, не дай Боже, щоб ці поради знадобились у реальному житті, але пам’ятати про них варто.