DOG FRISBEE - ФРІЗБІ Свою назву літаюча тарілка отримала завдяки імені кондитера по
фамілії Фрізбі. Пироги його фабрики були запаковані у металічні
формочки. Легкими, схожими на тарілки формочками, студенти Уєльського
університету почали перекидатися, і скоро це стало популярною грою,
названою фрізбі. Форму фрізбі удосконалив Уолтер Моррісон, син
винахідника автомобільної фари. Саме він резонно зауважив, що пластикові
тарілки будуть літати значно краще металічних. В кінці 50-тих років
тарілки фрізбі почали випускати на фабриках дитячих іграшок, а недовго
потому літаючі диски появилися і у відділах спортивних магазинів.
Вирушаючи на відпочинок у парк чи на пляж, американці з задоволенням
брали з собою легку фрізбі, щоб відмінно розважитися грою у компанії.
Спочатку літаючими тарілками розважалися лише люди… але 4 серпня 1974
року на стадіоні Лос-Анджелеса відбувався бейсбольний матч між командами
«Los Angeles Dodgers» та «Cincinnati Reds», за яким спостерігали
мільйони телеглядачів. В перерві гри на поле раптом вибігла людина з
собакою. Людина почала кидати тарілку, а пес ловив її у запаморочливих
стрибках. Це був Алекс Штайн, молодий студент з Огайо, та його
неповторна собака по кличці Ешлі Уіппет. Ешлі покорив натовп глядачів
8-хвилинною погонею за фрізбі, бігаючи з швидкістю 35 миль на годину і
підскакуючи до 9 футів у повітря, щоб спіймати диск. Ці трюки були
настільки оригінальними, що перерва у грі затягнулася, а коментатор Джо
Гараджіола продовжував коментувати дії, які відбувалися на полі.
Хорошого потрішки, і в кінці кінців Алекса і Ешлі поліція забрала з
поля. Але таким чином, завдяки їх спільному виступу зародився новий вид
спорту. Алекс потім також співпрацював з Ірвом Ландвером (Irv
Lander)и Елдоном Макінтір (Eldon McIntire) над створенням національних
змагань для людей та їх собак. Це спорт, доступний для кожного, спорт,
який об’єднує власника та його собаку, налагоджує контакт людини й
тварини за допомогою гри. Навіть сьогодні Алекс і Елдон продовжують
вносити свій вклад у розвиток цього виду спорту. І зараз, тридцять років
потому після славетної події фрізбі стає все більш популярним у цілому
світі. Люди і їх собаки по меншій мірі на 4-ох континентах організовують
змагання і насолоджуються простою радістю від польоту диска і цією
прекрасною погонею (для собак), яка неодмінно закінчується перемогою !
Частина популярності цього виду спорту – його доступність. Все, що
потрібно для того, щоб насолоджуватись грою – це рівнинна покрита травою
ігрова площадка, собака і фрізбі. Розвинута уява – теж додатковий плюс у
фрістайлі. Підраховано, що більше 1 000 000 собак грають у фрізбі у
одній лише Америці, хоча лише невеликий відсоток з них приймають участь у
спеціалізованих змаганнях. Всі собаки можуть грати у фрізбі.
Фактично, навіть багато з тих собак, яких взяли з притулків чи тварини з
груп порятунку мають великі успіхи у цій грі. Навіть серед Чемпіонів
світу є собаки, яких у свій час забрали з притулків. Багато проблем, які
призводять до того, що собаку викидають на вулицю чи здають в притулок
(такі як гіперактивність, агресія, деструктивний чи нервозний характер)
часто вважаються позитивними рисами в такому спорті як фрізбі. Коротше
кажучи – просто ці собаки потребують постійної роботи, вони не можуть
всидіти на місці у зв’язку з складом характеру. Багато з собак, які
займаються фрізбі, також поєднують і тренування у других видах «собачого
спорту», включаючи аджиліті, флайбол, навики пастушої служби та
загальний курс дресирування. Якщо Вам колись пощастить в перерві
між таймами побачити виступ команди світового класу по ловлі собаками
дисків на NFL чи іншому спортивному міроприємстві, то Ви побачите,
скільки практики потрібно для того, щоб поставити шоу, яке буде тримати
60 000 глядачів у напруженні та зацікавленні тим, що відбувається на
полі. Досвідчена команда по ловлі літаючих дисків, яка виступає перед
натовпом – це справжнє чудо грації, хореографії, спортивного таланту і
позитивної енергії. Все це починається з класної собаки та невтомних
тренувань. У Вас виникає логічне питання – а чи може МОЯ собака займатися грою у фрізбі ?
Це правда, що найкраще для фрізбі підходять собаки визначеного розміру.
Як правило, дуже великі та супер маленькі собаки не грають у Frisbee.
Найчастіше за грою можна побачити собак середніх розмірів, метисів,
собак пастуших порід та ретріверів. Звичайно ж, це зовсім не означає, що
інші собаки, малесенькі та великі, не можуть грати. Багато з них можуть
! Перед тим, як починати жорсткі атлетичні тренування, Вашу собаку
повинен обстежити ветеринар. Ви хочете переконатися, що Ваш пес
здоровий і здатний грати ? Молоді цуценята та собаки похилого віку
повинні тренуватися по програмах, пристосованих до їх фізичних
можливостей. Також собак молодше 18 місяців не варто заохочувати до
високих стрибків. Перед початком проведення з молодим собакою
«повітряно-десантних маневрів» обов’язково проконсультуйтеся з
ветеринаром. В період перших місяців поступово закладайте основу для
слухняності, соціалізації та до роботи з диском. Хороша базова
підготовка на «слухняність» дасть Вам підставу для додавання нових
команд та трюків у репертуар Вашої собаки. Оскільки «полювання на диск»
потребує, щоб пес був вільним від поводка, то чітке виконання команди
«До мене !» є дуже важливим. Тренуйтеся з Вашим собакою на протязі
всього її життя та потім пожинайте плоди своєї праці. Ще раз хочемо
наголосити на тому, що Вам необхідно слідкувати за здоров’ям свого
чотирилапого спортсмена – робіть усі потрібні для віку прививки, не
переохолоджуйте і не перегрівайте собаку. Пам’ятайте, Ваша собака не
зможе Вам сказати, що вона себе погано почуває, тому Ви повинні самі
слідкувати за її фізичним та розумовим станом. Вчіться бути
спостережливим. Замічайте, чи з апетитом їсть собака, чи не зламала вона
випадково кігті на лапах, чи в порядку зуби. Якщо у Вас виникають
сумніви с приводу здоров’я свого улюбленця – зверніться вчасно до
ветеринара. Здорова собака – щаслива собака. Зауваження
від автора : Якщо у Вас ще немає собаки, то попередньо зважте на
особисті плани на життя. Якщо у Вас наразі немає можливості створити
певні необхідні умови для собаки – не заводьте пухнастика тільки із-за
того, що Вам сподобалася стаття чи ідея займатися з песиком фрізбі. А
якщо Ви твердо впевнені у своєму рішенні – зверніть увагу на метисів, що
перебувають у притулках – по статистиці більше половини Світових
Чемпіонів – собаки-метиси. Якщо ж Вашому смаку більше імпонують
чистокровні собаки, то ретельно вивчіть породу, яка Вам припала до душі,
прочитавши про неї максимум літератури та порадившись з досвідченими
кінологами. Доступна інформація повинна проінформувати Вас про можливі
проблеми з здоров’ям, про ступінь активності даної конкретної породи. Не
потрібно думати, що такі популярні у грі фрізбі породи як коллі чи
австралійська вівчарка підходять і Вам. Ці собаки можуть потім вимагати
від Вас багато часу, так як їм необхідні великі фізичні загрузки і
багато уваги, догляд за шерстю. Якщо ж Ви проігноруєте ці вимоги,
улюблений чотириногий фрізбіст займатиметься не з дисками, а з Вашими
меблями чи взуттям ! Також, вибираючи собаку, переконайтеся, що вона
фізично здорова, життєрадісна та енергійна. Якщо після
всього вище сказаного і зробленого Ви готові починати, відкриємо Вам
великий секрет – відмінними мисливцями за дисками стають, а не
народжуються ! Всі собаки-ловці дисків, яких Ви бачите, досягли таких
висот завдяки практиці і позитивним тренуванням. Ви теж можете
натренувати Вашу собаку і зробити з неї відмінного ловця дисків.
Що повинна вміти собака-гравець у фрізбі ? Вміти приносити, ловити,
знаходити і віддавати диск своєму партнеру. Якщо Ваша собака вже вміє
виконувати один чи більше з цих елементів з м’ячем чи іграшкою – Ви на
правильному шляху і можете перенаправити поведінку собаки на Фрізбі. Але
перш ніж починати безпосередню роботу з собакою, потренуйтеся кидати
диск з своїм другом (людиною). Це принесе велику користь, коли Ваша
собака буде вчитися ловити диск і стане одним з найважливіших аспектів у
майбутньому. Ніколи не дозволяйте гратися собаці одній з диском як
іграшкою. Ваша собака може попросту зжувати його чи проковтнути ті
частини, які можуть заподіяти їй шкоду. Оскільки фрізбі – командний вид
спорту, то Ваша собака повинна грати у нього тільки з Вами, а в інший
час просто ховайте диск. Рекомендації ветеринара :
Розігрійтеся самі і розігрійте собаку перед тренуванням. Не корміть пса 3
години до тренування та мінімум годину після тренування. Уважно стежте
за тим, щоб Ваша собака не пила занадто багато води. Звертайте увагу на
температуру надворі літом і слідкуйте, щоб пес не перегрівся на сонці.
Поступово тренуйте свого маленького атлета, а не намагайтеся виграти
виснажливий марафон за один раз. Отже, базове тренування. С собакою, яка вчиться приносити,
почніть базову підготовку з чимось іншим, крім диска. Ви можете навчити
собаку потрібній поведінці, використовуючи об’єкт, який їй до вподоби.
Вам потрібно заставити собаку переслідувати об’єкт. Це перша частина
комплексу повернути/принести. Ви можете прив’язати іграшку до мотузки і
провокувати собаку доганяти її, або ж Ви можете рухати іграшку кругами
перед собакою. Не скупіться на похвалу, коли пес почне наздоганяти
іграшку. Давайте собаці приманку і хваліть її, хваліть, хваліть.
Одним собакам це переслідування дається легше, іншим – складніше., так
що не падайте духом при невдалих спробах. Як тільки Ваша собака буде
зацікавлена у погоні за іграшкою, добавляйте команду «Хапай !» Частіше
хваліть її саме тоді, коли вона «схопить» і підтримуйте радісну
атмосферу гри. Якщо ж у Вашої собаки добре виходить переслідувати і
хапати, переходьте до наступної команди – «Принеси !» Киньте
іграшку подалі від собаки. Як тільки вона схопить її, покличте собаку
ОДИН раз. Не привикайте скандувати «До мене !» знову і знову.
Використовуйте інше слово чи жести, щоб заставити собаку підійти.
Починайте віддалятися в протилежну сторону, якщо це буде потрібно чи
покажіть шматочок ласощів. Більшість собак одразу ж кинеться Вас
наздоганяти, як тільки нагорода за виконану команду засяє перед ними.
Продовжуйте далі і добавляйте команду «Принеси !», коли Ваша собака
повертається з іграшкою. Якщо ж пес починає тікати від Вас після того,
як приніс іграшку, не грайте з ним в «доганялки». Замість цього
використовуйте легкий тренувальний повідець довжиною 7-10 м. Киньте
іграшку на землю і залиште повідець, нехай пес волочить його за собою по
землі. Як тільки собака схопила іграшку – піднімаючи повідець з землі,
покличте собаку, одночасно коректуючи рух собаки повідцем, направляючи
її в свою сторону. Продовжуйте хвалити. Нехай собака зрозуміє, що
повернутися є важливим і обов’язковим. Але не тягніть собаку силою,
нехай вона сама підбіжіть. Не перелякайте цуценя сильними
безперестанними ривками. Також Вам стане в нагоді команда «Кинь !»,
щоб собака залишила іграшку. Не наздоганяйте собаку, а почніть рухатися
у протилежному напрямі або просто сядьте і почекайте, поки цуцик саме
виплюне іграшку, йому скоро набридне ганяти самому, з Вами бо цікавіше
гратися. Тоді похваліть його, підкличте і продовжуйте заняття. Також Ви
можете робити заміну іграшка/іграшка або іграшка/ласощі. Коли собака
повернеться до Вас з іграшкою, покажіть їй другу. Коли вона кине першу,
похваліть її і дайте нову забавку. Або ж покажіть ласощі – більшість
собак одразу ж кинуть іграшку для того, щоб смачно перекусити шматочок.
Вибір диска для гри. Для того, щоб почати тренування, новачку слід
придбати відповідний диск, зручний для гри з собакою. Hyperflite
розробив серію продуктів К-10 – це літаючі диски, виключно для гри з
собакою. Всі специфікації дисків К-10 запатентовані, вони з протилежними
«полосками захвату», сконструйовані таким чином, щоб рука людини
зберігала добре зчеплення з диском, навіть коли він робиться «слизьким»
внаслідок того, що собака носить його у пащі і обслинює. Кожен диск з
лінії К-10 розроблявся з думкою про Вашу собаку і призначений для
задоволення специфічних потреб. Наприклад, диск Hyperflite Jawz – це
надміцний, стійкий для проколів зразок, сконструйований таким чином, щоб
витримати собачі зуби. Диск SofFlite надзвичайно м’який та гнучкий,
підходить для чутливих собак. Всі диски К-10 літають аналогічно, і як
тільки Ви навчитеся запускати один з них, Ви зможете кидати і інші. Диск
Hyperflite K-10 був вибраний ексклюзивним диском змагань Skyhoundz
Canine Disc Championships, самих великих в світі змагань серед собак
ловців дисків. Також хочемо зазначити, що правильний вибір та
вміння вдало запускати диск скоротить процес навчання і наблизить Вас на
шляху до веселого спільного проведення часу для Вас і Вашого улюбленця.
Наука, як правильно запускати диск, стане вирішальним фактором у
змаганнях, а також і для безпеки Вашого улюбленця. Не важливо, наскільки
чудово Ваш пес ловить літаючу тарілку, якщо Ви увесь час будете кидати
диск як попало і в непередбачуваних напрямах - Вашому чотирилапому
улюбленцю буде важко постійно й безпечно його ловити. Виходячи зі
сказаного, під час тренування навчання гарному запуску повинно стати для
Вас найвищим пріоритетом. Як привчати собаку до диска ? Якщо Ваша
собака раніше ніколи не мала справи з літаючим фрізбі – постарайтеся
якомога м’якше її з ним познайомити і не налякати. Для початку опустіть
на рівень собаки, покажіть їй диск, дайте понюхати, пригостіть її
ласощами з поверхні диска. Переміщайте диск вправо-вліво, нехай собака
спробує його схопити. Трішки покатайте диск по землі, нехай собака
намагається його зловити. Далі – заохочуйте собаку брати диск у Вас з
рук. Не виривайте його у неї з пащі, нехай тішиться у своє і Ваше
задоволення. Зараз Вам важливо, щоб собака його не боялася і була
заохочена носити його у зубах. Для запуску диску опустіться на коліна ,
зайнявши таку позицію, щоб Ваша собака знаходилася перед Вами на
відстані метра півтора. Замість того, щоб дати диск собаці, скомандуйте
«Лови !» і м’яко підкиньте диск перед собакою. Ніколи не кидайте диск у
собаку. Завжди дозволяйте їй рухатися за ним. Якщо Ваша собака
наздоганяє диск – похваліть її. І тут одразу ж зауважимо : Вашим
завданням є навчити собаку ловити диск у повітрі, а не піднімати з
землі. Отже, не дозволяйте собаці піднімати диск з землі, а коли вона
зловить його у повітрі – похвала має бути безмежною. Також
переконайтеся, що ви запускаєте диск під таким кутом, під яким будете
давати собаці можливість зловити його у повітрі. Далі – більше.
Спробуйте збільшувати відстань польоту диску. Зручно запускати диск по
вітру так, щоб він летів повільно і достатньо довго, щоб пес міг його
зловити. Як тільки Ваша собака навчилася ловити диск і зможе зловити
його у повітрі на середніх дистанціях, Вам, можливо, захочеться ввести
постійну практику для вправ і можливої участі у змаганнях. В процесі
розвитку практики переходьте від одного трюку до іншого, і попіклуйтеся,
щоб переходи були плавними. Крім того, змішуйте трюки, створюйте
комбінації. Поспілкуйтеся з однодумцями, перегляньте відео з всесвітніх
змагань, розробіть графік тренувань і розбийте вправи по частинах, щоб
полегшити собаці їх запам’ятовування. І обов’язково переконайтеся в
тому, що Ви розвиваєте практику, яка демонструє вміння і можливості
Вашого собаки, і не забувайте за кропіткою роботою весело проводити час
зі своїм пухнастим другом ! Удачі Вам та Вашому
чотирилапому спортсмену-фрізбісту у Ваших іграх-тренуваннях та
пам’ятайте про безпеку Ваших занять, слідкуйте за станом здоров’я свого
улюбленця і не нехтуйте порадами ветеринара та кінологів. І хто знає,
можливо скоро і у Івано-Франківську Ви потішите нас своїми спільними
виступами.
Любомира dog-if.at.ua
|