Застосовувати свист, тривалий, певної тональності можна як закличну команду, а короткий, різкий свист має навчити собаку переходити на нову паралель тоді, коли його будуть навчати пошуку під час польової муштри. До тривалого свисту треба привчати щеня з перших днів після відлучення від матері, кожного разу під час годування.

Якщо свистіти і годувати буде тільки господар, то щеня швидко звикне до нього і буде відрізняти від інших членів сім’ї. Коли з якихось причин в перші дні щеня часом будуть годувати інші члени сім’ї, то до свисту привчати його має тільки мисливець.

Під час прогулянок після виконання наказу господаря, тобто підходу по свисту до нього, щеня треба заохочувати якимись ласощами. Спанієлі, як правило, після 2—3 прогулянок виконують команду дуже охоче.

Командам «не можна» і «візьми» щеня навчається під час годівлі, до якої він закликається свистом. Господар, давши собаці трохи поїсти, відтягує його від їжі, промовляючи команду «не можна». Хоч щеня буде вириватись, його треба утримати, спокійно повторюючи команду «не можна». Після того, як щеня заспокоїться, його відпускають і дають команду «візьми». Карати собаку можна тільки у виняткових випадках, тоді, коли він знатиме команду «не можна», але буде кидатися до їжі без команди. Виконанню команд «не можна» і «візьми» навчають також і під час польової муштри.