При розведенні слід пам’ятати про правильний підбір пар, тобто:
1)
краще з кращим дає ще краще;
2) краще з гіршим погіршує краще, але
поліпшує гірше;
3) погане з гіршим дає ще гірше.
На підставі цих положень підбирають батьків, які мають польові
дипломи з оцінкою «дуже добре». Лише при таких умовах можна включати
плідників до плану спаровування (в’язки), який, до речі, в кожному
випадку погоджується з секцією собаківництва при мисливських
організаціях.
Як правило, суку перед спаровуванням треба звільнити від глистів і
бліх. Не можна допускати до спаровування собак з будь-якими відхиленнями
в статевих органах. Допускаються собаки молоді, активні, не гладкі й не
худі. Отже, беруть суку, не молодшу двох і не старшу восьми років, а
пса від двох до десяти років. Слід пам’ятати, що раннє спаровування
також негативно впливає як па дальший розвиток самих плідників, так і на
потомство (народжуються слабкі, недорозвинуті щенята).
| 
