«Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти». Справедливість цього виразу підтверджується життям. Точніше певними людськими стосунками. Дійсно, справжня дружба між людьми доволі рідкісне явище. Недарма відомий фінський письменник Марті Ларні колись висловився приблизно так: «Чим більше я пізнаю людей, тим більше я починаю любити собак». Якщо він зробив такий неочікуваний висновок на користь собак зі свого власного досвіду, то йому, мабуть, видніше. Може, справді, краще іноді мати справу з чотириногими друзями, ніж з деякими двоногими істотами, що називають себе людьми?

Що ж стосується дружби людини та собаки в історичному плані, то вона нараховує тисячоліття. Проте, як виникли ці дружні стосунки, можна тільки здогадуватися. Безперечно одне – з давніх-давен собака вірно служить людині. А якщо ці, в принципі, миролюбні тварини починають неадекватно поводитись, кидаючись на будь-кого, щоб вкусити, то винні в цьому самі люди, принаймні ті, хто їх до цього довів або так виховав.

Звісно, що собаки щирі та віддані. На відміну від деяких підступних людей, вони не вміють лицемірити і ніколи не зраджують. Вже тільки за це їх треба поважати. Між іншим, тим людям, які не люблять цих тварин, не завадило б дечому повчитися у них. Отже, собака – визнаний і надійний друг людини. Тому нічого дивного в тому немає, що він з часом стає домашнім улюбленцем. Навіть відчуває себе на правах члена сім’ї. Мабуть, заслужив.

Якщо ми хочемо придбати собаку
Якщо  у вас в родині тільки одна дитина, то будьте впевнені, що рано чи пізно вона захоче придбати собаку. Це означає, що треба бути готовими до певних труднощів, бо крім пилу, шерсті, бліх, глистів у вас з’явиться ще купа проблем. Тому перед тим, як придбати чотириногого друга, порозмовляйте хоч із одним досвідченим власником собаки. А ще краще – попросіть його дозволити вам вигулювати його пса, приміром, десь з тиждень. І ще невідомо, схочете ви чи ні придбати свого власного чотириногого друга. Цікаво також спитати, чи будуть з вами дружити сусіди після того, як ви завели собаку. Але, перш за все, вам необхідно порадитися з усіма членами вашої сім’ї. Адже утримування та виховування вашого улюбленця буде завдавати усім багато клопоту, вимагати чимало коштів, а також вільного часу. Коли ви всі разом таки прийдете до згоди, щоб завести собаку, то перед вами постане нове питання: яку з відомих 400 порід ви хотіли б мати? Адже є собаки службові, мисливські та декоративні або кімнатні.

Ви придбали щеня
Якщо ви визначилися з породою, то краще придбати щеня, ніж дорослого собаку. По-перше, це дешевше. По-друге, ви зможете виховати собі вірного друга, оскільки дорослі собаки боляче сприймають зміну господаря. Перед тим як заводити тварину, визначте їй місце для проживання. Собака повинен мати свій куточок для сну. Приготуйте для цього такий килимок або матрацик, щоб його було легко мити та чистити. Бажано покласти їх для цуценяти в корзинку або коробку певного розміру.

Можливо, ваш вихованець, як це часто буває, спочатку буде скавчати ночами. Тоді покладіть йому грілку з теплою водою, обгорнуту матерією. Коли щеня спокійно відпочиває у своєму куточку, не варто його турбувати без потреби. Адже від того, чи буде затишно вашому вихованцю, залежить не тільки його настрій, але й здоров’я.

Харчування собаки
Для того щоб виростити собаку здоровим, необхідно забезпечити йому повноцінне, збалансоване харчування. Дуже важливо також отримання потрібної кількості білків, жирів і вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, води та інших компонентів.
Годувати щенят можна вівсяною, пшоняною, гречаною, рисовою, перловою кашами, звареними на молоці або на м’ясному чи кістковому бульйонах. Крім того, їм потрібно давати хліб, м’ясо, кістки, морську рибу – сиру або річкову – варену, а також яйця, овочі, молочні продукти. Якщо ваш улюбленець гризе сиру картоплю (нечищену), то це корисно для нього. А варену картоплю давати небажано.

Якщо собака захворів
Власники собак повинні вміти надавати своїм вихованцям першу, долікарську допомогу. Крім того, ізолювати їх від собі подібних, а при можливості, також і від людей. Треба знати, що здоровий собака – рухливий та веселий. У нього гарний апетит, рівне дихання, вологий та холодний ніс, а також регулярно відбуваються акти дефекації та сечовипускання. Важливими показниками здоров’я тварини є нормальна температура тіла. У здорових собак вона коливається у межах – 37,5-39С0, а пульс – 70-120 ударів за хвилину.

Хворі собаки стають такими в’ялими і кволими, такими малорухливими та байдужими до всього, що навіть не реагують на свою кличку. Тому майже весь час лежать десь у куті приміщення, неохоче підіймаючись зі свого місця, а іноді ще й стогнуть і скавучать. Ніс при тому в них сухий, нерідко гарячий, очі сльозяться, апетиту майже немає або він зовсім відсутній. Шерсть не блискуча, як завжди, коли тварина здорова, а тьмянувата. Може бути кашель, задишка, понос або запор, блювота, а також підвищена спрага. Якщо собака захворів, треба з цієї причини звертатися до спеціалістів, які працюють у ветеринарних лікарнях.

Порядок утримання собак
Щеня чи собаку необхідно зареєструвати у районній ветеринарній лікарні, щоби вчасно провести необхідні профілактичні щеплення. Таким чином ви можете уберегти вашого улюбленця від захворювання. Аби щеня виросло охайним, його слід виховувати змалечку. Тільки не кричіть на нього і не бийте, щоб не зіпсувати собаку зовсім, якщо він щось зробив не так, як вам би цього хотілося. Якщо у вас є така можливість, то виводьте вашого вихованця на вулицю після кожного сну та прийому їжі. Якщо це неможливо, то влаштуйте для свого чотириногого друга куточок, застелений м’яким папером або газетами, де він міг би справляти свої природні потреби. Пам’ятайте, що ваш маленький песик, як правило, починає проситися на вулицю лише від 3,5-4 місяців з дня народження. До цього часу йому треба допомагати бути охайним.

Дуже важливими у житті собаки є прогулянки, які треба робити цікавими та корисними. Вашому вихованцю, якщо він контактний, слід знайти ще друга для спілкування та гри. Це має бути домашній собака. Якщо ця тварина агресивна або боїться інших своїх родичів, то вона повинна гуляти окремо від них. Порядок утримання собак і поводження з ними регулюється органами місцевої влади.

Згідно з рішенням Київміськради всі домашні тварини повинні утримуватись без порушення громадського порядку, ветеринарно-санітарних вимог та правил щодо їхнього утримання. По-перше, необхідно домашню тварину зареєструвати. По-друге, собака на вулиці повинен бути на повідку, поряд з його господарем. По-третє, має бути реєстраційний жетон на нашийнику домашньої тварини. Собаки крупних та потенційно-агресивних порід у громадських місцях повинні бути у намордниках. До того ж власники домашніх тварин мають прибирати фекалії (екскременти) за своїми вихованцями у під’їздах багатоквартирних будинків, на сходах, у ліфтах та інших місцях загального користування. При виникненні конфліктних ситуацій (укуси, пошкодження майна, недотримання санітарно-ветеринарних вимог, порушення громадського порядку) треба звертатися до комунального підприємства «Центр ідентифікації тварин».

Не дивлячись на встановлені місцевою владою правила утримання домашніх тварин і покарання за їх порушення у вигляді невеличких штрафів (від 17 до 85 грн.), у цьому напрямку мало що змінилося. Крім того, собаки мають властивість розмножуватися. Разом із збільшенням кількості цих тварин, збільшується і число нападів на громадян, пов’язаних з укусами. Відповідно росте кількість скарг від постраждалих. Останнім часом для поліпшення ситуації, що склалася, і з метою посилення відповідальності власників домашніх тварин за порушення правил їх утримання та громадського порядку Верховна Рада України розглядає питання про збільшення адміністративної відповідальності та штрафів для порушників.

А що ж робити з безпритульними собаками? Справа в тому, що на вулицях, бульварах і площах, парках і скверах спостерігається маса неприбраних екскрементів, як безпритульних, так і домашніх собак. Чому? Тому що навіть для зареєстрованих власниками домашніх тварин не вистачає або зовсім немає місця для прогулянок і справляння природних потреб. За великим рахунком немає спеціальних майданчиків, дозволених для вигулу собак. Якщо навіть написати на вході дитячого майданчика «Вигул собак заборонений», то все одно безпритульні собаки будуть туди заходити. А це неприпустимо, бо там маленькі діти граються в пісочницях. То ж знову виникають питання до санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служб. Нехай влада та уповноважені органи попіклуються про братів наших менших і обладнають для них спеціальні скриньки з порожніми паперовими чи поліетиленовими пакетами для збору фекалій домашніх тварин їх власниками, як це давно зроблено, причому зовсім безплатно, у наших сусідів, наприклад, Чехії та в інших країнах Європи. Треба ж колись вчитись культурі, хоча б заради наших домашніх улюбленців. Якщо елементарної свідомості на це не вистачає у деяких громадян, то треба для них робити на пакетах для собачих екскрементів попереджувальні написи (як це робиться, приміром, у Франції): «Охороняйте громадські місця від забруднення. Збирайте фекалії в пакет. Будь ласка, викидайте його у контейнер для сміття. Дякуємо».

Нещодавно стало відомо, що у 2010 році стерилізовано спеціальними службами приблизно 2 тисячі безпритульних собак. Президент товариства по захисту тварин Тамара Тарнавська звинувачує комунальні служби у масовому отруєнні беззахисних чотириногих друзів людини. Але чиновники не визнають своєї провини, а спираються на те, що це, мовляв, роблять самі люди. То чому ж тоді влада не стає на захист невинних тварин? І знову ніяких конструктивних рішень і конкретних дій з боку уповноважених органів. Коротше кажучи, коло замкнулося. І діло не робиться, і винних немає, крім, звичайно, беззахисних собак. Тому залишається нагадати деяким відповідальним особам і власникам домашніх тварин відомі слова знаменитого французького пілота та письменника Антуана де Сент-Екзюпері: «Не забувай, ти завжди відповідаєш за тих, кого приручив».