Ці пидаття доволі довго можна ставити собі. Дозвольте Вам дещо про це розказати.

Коли у Вас не залишаєтсья нікого хто був Вам дорогий і любив Вас, тільки собака зберігає Вам вірність. Собака завжди залишається вірною. Якщо б у людини не було собаки, вона б найшла спосіб придумати її. Але собаки є, хоча точно не знати звідки вони взялися, і як вони опинилися разом із людьми. По даних книги рекордів Гінеса, самою важкою собакою являється Сербернар.  Представник цієї пороби по кличці Бенедикнин-молодший Шварцвольд Хов із Америки важить 140 кг, а його висота в холці приблизно складає один метр. Але не це являється справжнім рекордом. Сама маленька собака в світі - йоркширський терєр, "хатинкою" якого була сірникова коробка. Цей йорк всього навсього важив 113г. Содаки дійсно бувають дуже різні. Невже вони всі піши від одного предка?

Найбільш відома теорія виникнення собак - це припущення про те, що сімейство собачих вийшло від декількох прародичів майже одночасно в різних частинах світу. Прародичами рахують - вовка, шакала і абстрактну "першобутню" собаку, скелет якої так і не знайдений.  В загальному можна сказати, що походження собаки точно невідомо. Скоріш за все, вона появилася одночасно з людиною. Цікаво, що перші європейці, які прибули в Америку, знайшли там близько 20 аборигенних порід домашніх собак.

Рахується, що собака була першою людина яка пішла на зустріч людині. Уже після неї були такі тварити як: домашня свиня, гуска, північний олень, коза, овечка. Кішка, ставша домашньою твариною близько 5 тисяч років тому, можна сказати новачок якщо порівнювати з собакою.  Можливо цим і пояснюється котяча незалежність? Багато разів, при різних розкопках давніх людських цивилізаціях були знайдені залишки різних видів першобутніх собак, які могли бути предками сучасних собак.

Вчені виділяють декілька початкових типів собак, від яких виникли сучасні групи пород собак. По-перше, це так звана торф'яна собака, скелети якої знаходять у розкопках часів неоліту. Цей тип собак був поширений по всій Європі і Азії. Можливо, ці собаки дали початок сучасних порід таких як: шпіци, пінчери і тер'єри. Загальною ознакою цих порід є живий темперамент, чуйність, злостивість, невеликий, нижче середнього, зріст.

По-друге, в розкопках біля Ладозького озера були виявлені останки собаки, яка відрізнялася від торф'яної собаки більшим розміром і деякими іншими ознаками. Від цієї собаки (званої собакою Іностранцева), можливо, утворилася група північних вовкоподібних собак і собаки пастуших порід.

Третій, найбільш численний тип собак - вівчарки. Їх предком був собака, останки якої виявляють у розкопках бронзового століття. Цей давній тип собак зберігся до нашого часу у вигляді порід пастуших собак центральної Європи (наприклад, швейцарська пастуша собака). Сучасні європейські пастуші собаки ймовірно і є результатом цілеспрямованого відбору з давніх часів.

Ще один тип собак - догообразні - ймовірно, також мають спільного предка, про який, однак, нічого невідомо. У розкопках античного періоду знаходять зображення і скульптури собак, які своєю потужною статурою схожі на догів і стародавніх бойових собак. Ще менше відомо про походження хортів. Очевидно, вони виникли в східноєвропейських і північноафриканських степах і походять від степових вовків. Проте цьому немає ніяких доказів.

Дуже цікава історія дикої австралійської собаки дінго. Одні вчені вважають, що дінго - підвид домашньої собаки, яка потрапила в Австралію з Південної Азії разом з людиною і потім вдруге здичіла. Предком цієї собаки мабуть був малий індійський вовк. Інші вчені відносять дінго до самостійного виду. Якщо дінго дійсно походить від стародавніх домашніх собак, то це найстаріша порода собак у всьому світі.

Загалом можна сказати, що вивчення походження собаки та окремих порід виключно утруднено саме з-за великої різноманітності хижаків сімейства собачих, які можуть схрещуватися між собою і давати здатне до подальшого розмноження потомство. Цю властивість використовувала людина при виведенні безлічі різноманітних порід, деякі з них вже перестали існувати, а інші, нові породи, виникають і в наші дні.

Чому ж людина і собака стали жити разом?
Існує кілька гіпотез: це і захист від ворогів, і допомога на полюванні. Найбільш симпатична теорія пояснює одомашнення собаки тим, що собака покращувала дозвілля людини: дитинчата собаки були забавні, а дорослі - віддані людині-хазяїну, завжди знаходилися поряд з ним, зігрівали холодними ночами і так далі. На цю тему можна тільки фантазувати. Головне - жодна домашня тварина не стала таким другом людині, яким став собака. Все її життя - це господар. Собака розділить Ваше і щастя, і горе, завжди буде радісно зустрічати біля порога будинку і ніколи, ні в чому не дорікне свому господарю і другу. А С. Батлер, англійський романіст XIX століття, так висловився про призначення собаки: «Найбільше задоволення, отримуване від собаки, полягає в тому, що людина разом з собакою валяє дурня, а вона не тільки не сердиться, а й підіграє їй».

Але не тільки високі емоційні почуття прив'язують нас до собак. Є й більш матеріальні причини. Більшість наших вірних друзів - старанні трудівники, які допомагають людині в самих різних галузях діяльності.