Шкода, та життя немилостиве як до нас, так і до наших домашніх улюбленців. Стрімкий плин часу невблаганно наближає той момент, коли наше земне існування припиняється. І в наших чотириногих друзів цього часу, на жаль, значно менше ніж у нас, тому рано чи пізно настає момент коли нам доводиться прощатися назавжди із своїм вірним супутником життя.

Для того, щоб порівняти вік собаки і людини, зазвичай її вік помножують на сім, міркуючи, що життя цього виду тварин в сім разів менше життя людського. В чомусь це припущення вірне, але не зовсім точне: по-перше - сука у річному віці вже має здатність привести потомство, що не скажеш про семирічну дівчинку, по-друге - в останні десятиліття вік собаки став дещо триваліше.

Зважаючи на більш інтенсивний розвиток наших менших братів впродовж перших п'яти років життя, необхідно відповідно й збільшувати коефіцієнт відношення нашого життя і життя тварин. Наведена нижче таблиця Д.Пуньєті допомагає більш точно визначити людський еквівалент віку собаки.

Звісно тривалість життя собак залежить від багатьох факторів. Довше живуть собаки, що ведуть активний образ життя, мешкають у сільській місцевості, забезпечені раціональним та збалансованим годуванням. Попри зусилля багатьох кінологічних асоціацій утримати генетичний матеріал в чистому вигляді, метиси по своїй життєздатності значно випереджають своїх чистопородних братів. Та й сама порода вагомо впливає на вік життя собак. Так, наприклад, німецькі вівчарки та боксери живуть в середньому 12-14 років, тоді як фокстер'єри доживають до 18-20. Тобто, швидкість старіння у собак великих порід чи не в двічі більша, ніж у тварин-карликів. Тому деякі спеціалісти пропонують визначати відносний вік свого домашнього улюбленця за наступною таблицею.

У віці 7-8 років у собаки починається старість. Поступово зростає її потреба в спокої та теплі, не так чітко виконуються команди, підвищується втомлюваність і дратливість. Як і в більшості людей почилого віку, загострюються хронічні захворювання, слабшає зір та слух, зношуються зуби, вже не так працює серце. І дуже часто власник тварини звертає увагу на проблеми із здоров'ям свого улюбленця запізно або зволікає із візитом до ветеринарного лікаря. Тому й лікування в таких випадках в основному ускладнене чи неефективне.

Коли постаріємо ми, про нас, звичайно, піклуватимуться наші рідні й близькі. Для собаки найближча істота - це її хазяїн. І тільки від нас в більшості випадків залежить тривалість щасливих років життя нашого улюбленця.