ВИСНОВКИ 1. Хвороби шкіри у собак зустрічаються часто (39,9%) і характеризуються значною різноманітністю етіопатогенетичних механізмів та клінічної картини.
2. Серед хвороб шкіри поширені алергодерматози (15,12%), переважну частку яких складає атопічний дерматит (117 хворих собак із 164 випадків зареєстрованих алергодерматозів, тобто 71,3%).
3. Атопічний дерматит у собак носить всі ознаки алергії реагінового типу, при якій виявляється підвищена кількість базофілів, еозинофілів, моноцитів, а також посилене продукування IgE.
4. На фоні лімфопенії має місце виражене зниження фагоцитарної активності нейтрофілів, дефіцит Т-супресорів, збільшення кількості Т-хелперів та збільшення показника імунорегуляторного індексу (Тх/Тс), що супроводжується наростанням кількості В-лімфоцитів з надмірним продукуванням реагінових антитіл.
5. Хвороба перебігає при активній участі в її патогенезі тканинних базофілів, дегрануляція яких обумовлена взаємодією на їх поверхні антигенів та IgE, внаслідок чого вивільняється гістамін та інші біогенні аміни, що обумовлює запалення.
6. Клінічно відмічаються слідуючі форми АД у собак: 1) еритематозно-бульозна, 2) еритематозно-сквамозна, 3) ліхеноїдна.
7. Атопічний дерматит слід диференціювати від алергічного дерматиту внаслідок укусів бліх, саркоптозу, дерматофітозу, звертаючи увагу на сезонність клінічних проявів, наявність свербіння, результати мікроскопічних досліджень зішкребів шкіри та результати застосування ектопаразитоцидів.
8. Остаточним підтвердженням атопічного характеру дерматиту є визначення вмісту IgE у сироватці крові: в нормі цей показник складає 70,4 – 120,6 мкг/л (96,88 ± 10,77 мкг/л), у стадії загострення (рецидиву) ураження у сироватці крові виявляється 182,8 – 323,4 мкг/л IgE (241,88 ± 30,17 мкг/л).
9. Високоефективним лікуванням атопічного дерматиту у собак є комплексна терапія із застосуванням всередину преднізолону у дозі 1,1 – 1,5 мг/кг маси на протязі 11 – 17 днів з одночасним внутрішньом’язовим ін’єктуванням тималіну у дозі 0,3 мг/кг (8 – 10 днів). Уражені ділянки шкіри необхідно обробляти мазями або лініментами (ментолу, анестезіну, преднізолону, гепаріну тощо), що зменшують свербіння (характерний симптом хвороби) та діють антиалегрічно та протизапально.
10. Ефективним є також лікування атопічного дерматиту у собак, що включає поєднання десенсибілізації за допомогою аутогемотерапії, протизапальної нестероїдної системної терапії та препаратів місцевої дії, які у своєму складі мають кортикостероїди: ін’єкції аутокрові (2 – 5 мл через 48 – 72 год), незамінних жирних кислот (тетравіт внутрішньом’язово у дозі 1 – 3 мл щотижня), задавання всередину фенкаролу або тавегілу і місцева обробка зон ураження маззю фторокорт.