Профілактичні щеплення – проблема, на яку варто звернути увагу власникам не тільки собак, але й кішок. Самі небезпечні й розповсюджені інфекційні захворювання собак: чума м'ясоїдних, гепатит, парвовіроз, лептоспіроз, сказ; кішок: вірусний ринотрахеіт, кальцивірусна інфекція, панлейкопенія кішок і сказ. Звичайно ж, всі ці захворювання легше попередити, чим лікувати. Всі відомості про проведення щеплення заносяться у ветеринарний паспорт, що оформляється ветеринарним лікарем із вказівкою виду вакцини, дати вакцинації й номера реєстрації в журналі вакцинації. Це особливо важливо, якщо Ви плануєте брати участь у виставках або плануєте подорожувати зі своїм вихованцем по країні або за її межами.
Строки вакцинації. Вакцинація проводиться виключно ветеринарним лікарем притримуючись схеми в залежності від вибору вакцини. Рекомендується розпочинати вакцинацію щенят у віці 6 тижнів.
Кошенят перший раз вакцинують у віці 10–12 тижнів полівалентною вакциною з наступною ревакцинацією через 3–4 тижні тією ж вакциною й вакциною проти сказу. У більше ранньому віці високий рівень материнських антитіл, яких щенята й кошенята одержують із молоком, тому вакцинація в цейперіод неефективна.
Обов’язкова вакцинація проти сказу для собак та котів проводиться з 3–х місячного віку.
Дорослих тварин вакцинують один раз на рік щорічно.
Активний імунітет виробляється не раніше чим через 10 днів після моменту вакцинації, у цей період необхідно ретельно стежити, щоб тварини не переохолоджувалися, не рекомендується їх мити протягом 7 діб.
Якщо контакт із хворою твариною вже відбувся або захворювання перебуває на початковій стадії розвитку, то можливо застосування гіперімунних сироваток. Сироватка – це готові антитіла до вірусних захворювань собак і кішок; вона забезпечує пасивний імунітет строком на 2 тижні.
Правила вакцинації:
1. Вакциновані можуть бути тільки клінічно здорові тварини.
2. За 10 днів до вакцинації необхідно провести дегельмінтизацію тому, що гельмінти виділяють токсини, що послабляють імунну систему й роблять вакцинацію неефективною.
3. Вакцинацію повинен проводити ветеринарний лікар у клініці тому, що не виключені такі негативні дії вакцин, як різні алергійні реакції, аж до найтяжких станів анафілаксії. Тому для профілактики й захисту від цих наслідків попередньо перед щепленням застосовують який–небудь із противогістамінних препаратів (дімедрол, супрастин, тавегіл).
